Укрзалізниця продала гранітний кар'єр за ціною вдвічі нижче ринкової

Укрзалізниця продала гранітний кар'єр за ціною вдвічі нижче ринкової

Укрзалізниця 22 жовтня 2025 року продала свій майновий комплекс через аукціон на Прозорро. Торги проводились у секретному режимі. Інформація про майно, учасників та їхні зв'язки закрита.

Укрзалізниця продала дозвіл на розробку гранітного родовища Бехівське-2 із запасами 23-25 млн тон, кар'єр та переробний комплекс. Початкова ціна становила 118 млн гривень. Продали за 123 млн гривень.

Переможець торгів запропонував лише на 200 гривень більше за конкурента. Ринкова вартість об'єкта вдвічі перевищує ціну продажу.

Покупцем став «Автострада» бізнесмена Максима Шкіля. Шкіль — засновник холдингу MS Capital, один з головних підрядників «Великого будівництва». У 2021 році його компанія отримала від Укравтодору майже 13 мільярдів гривень. Раніше Шкіль працював помічником депутата-регіонала Миколи Демянка, а «Автостраду» створив у 2016 році разом з німецьким партнером Вальтером Цахаріасом.

«Автострада» володіє сусіднім Бехівським гранітним кар'єром, який регулярно затоплює річка Октасувака. Придбання нового кар'єру дозволяє компанії забезпечити виконання державних підрядів на будівництво доріг. Залізнична гілка до кар'єру Шкіля проходить через проданий кар'єр Укрзалізниці.

Продаж здійснювала безпосередньо Укрзалізниця, а не Фонд держмайна. Дозвіл на розробку родовища №4504 передала не Держгеонадра, хоча саме це відомство має повноваження щодо спеціальних дозволів на надрокористування.

Угоду курував директор Укрзалізниці Євген Перцовський. Начальник служби безпеки УЗ Олександр Риковцев раніше працював у НАБУ, де отримав 13 біткойнів за невідомих обставин.

Секретність аукціону, мінімальна різниця між ставками учасників та ціна вдвічі нижче ринкової вказують на можливу узгодженість дій продавця та покупця. Передача активу в обхід профільних державних органів посилює підозри про корупційну складову угоди.

Чому в Україні досі судяться там, де можна домовитися — і про що мовчать «офіційні» уявлення про медіацію

Є речі, які в українській правовій культурі вважаються самоочевидними. Хочеш захистити свій інтерес — іди до суду. Хочеш, щоб опонент тебе почув, — покажи йому позовну заяву. Хочеш «серйозно» — плати судовий збір. Усе це звучить переконливо рівно до того моменту, поки ви не рахуєте, у що це обходиться насправді.

Чому медіація вигідніша за суд: Олег Горецький про час, гроші й репутацію

Найдорожче, що ми втрачаємо в конфліктах, — це не гроші й не час. Це люди. Партнер, з яким колись починали спільну справу. Родич, з яким перестали вітатися. Друг, чиє ім'я тепер вимовляється лише з роздратуванням. Ми звикли думати, що суперечку треба виграти — і майже ніколи не питаємо себе, що саме залишиться після цієї перемоги.

«Голуби миру» з Відня. Хто і навіщо реанімує проєкт Вадима Новинського

Підсанкційні емігранти – Ігор Мосійчук та апологет УПЦ МП Вадим Новинський – реанімують давній проєкт «Партія миру». Його мета – просування мирних домовленостей з Кремлем, поки для України не «закрилося вікно можливостей»